Производство Торговая площадка
Для получения более детальной информации свяжитесь с Вашим региональным
менеджером

Водопровідно-каналізаційне господарство України« назад

Централізованими системами водопостачання забезпечені всі міста України, 767 селищ міського типу, або 86,5%, 6283 сільських населених пунктів, або 22,1% їх загальної кількості. Централізованими системами водовідведення забезпечені 443 міста (або 96,5% від загальної кількості), 497 селищ міського типу (або 56,1%) та 737 сільських населених пунктів (або 2,6%).

Водопостачання населених пунктів України на 70% здійснюється за рахунок поверхневих джерел, 30% – з підземних джерел.

Загальна протяжність водопровідних мереж на 01.01.2010 складає 182626,3 км, з яких 66462,8 км мереж (36,4%) перебувають в аварійному стані (з них у місті Севастополі — 54,6%, АР Крим — 48%, Луганській області — 56,6%, Львівській — 46%, Донецькій — 45,9%). Нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах досягли в Україні 40,4%: у м. Севастополі – 94,8%, Закарпатській області – 82,6%, Чернівецькій – 78,9%, Житомирській – 71,2%, Луганській – 58,6%, Львівській – 61,7%, Одеській – 60,2% та в АР Крим – 57,4%.

Четверта частина водопровідних очисних споруд і кожна п’ята насосна станція (у вартісному виразі) відпрацювали нормативний термін амортизації. Фактично замортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40 відсотків потребує заміни.

У 98 населених пунктах України послуги з водопостачання надаються за графіком; мешканці понад 1200 сільських населених пунктів у Автономній Республіці Крим, Запорізькій, Миколаївській, Кіровоградській, Одеській, Херсонській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях через природні або техногенні причини частково або повністю користуються привізною водою.

У понад 260 населених пунктах питна вода за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту.

Загальна протяжність каналізаційних мереж складає 50756,5 км, з яких 17269,2 км мереж (34%) перебувають в аварійному стані, у Харківській області — 49,4%, у Донецькій — 47,6%, Луганській — 44,9% та у м. Севастополь – 42,8%.

Водопровідні та каналізаційні насосні станції та очисні споруди у всіх регіонах України мають значний фізичний та моральний знос і потребують суттєвого оновлення, удосконалення технологічного процесу, заміни обладнання тощо.

Через застаріле обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі та втрати питної води під час її транспортування та розподілу непродуктивні витрати електроенергії в середньому по країні складають більше 25%.

26.10.2011, 1307 просмотров.